Погляди науковців на завдання ранньої профорієнтації дітей
Вивченням питання ранньої професійної орієнтації дітей займалися відомі науковці. Так, доктор психологічних наук Микола Пряжников наголошував на тому, що ранню профорієнтацію слід здійснювати завчасно, коли до безпосереднього вибору професії залишається ще багато років. Рання профорієнтація повинна мати інформаційний характер(загальне ознайомлення зі світом професій), її необхідною складовою є спільне обговорення мрії і досвіду дитини, надбаного нею в певних видах трудової діяльності, як-от: самообслуговування, допомога батькам у хатній роботі, гурткова робота тощо.
Кандидат філософських наук Микола Захаров виокремлює такі завдання профорієнтації дітей дошкільного віку:
ознайомлювати дітей із професіями, враховуючи вікові особливості дошкільників;
прищеплювати ціннісне ставлення до праці;
формувати інтерес до праці й елементарні трудові вміння в певних галузях трудової діяльності.
Організація роботи з ранньої профорієнтації дошкільників засобами економічного виховання
У роботі з дітьми потрібно віддавати пріоритет принципу активності, за якого кожен дошкільник є активним суб'єктом життєдіяльності зі своїм індивідуальним досвідом і особливим сприйняттям навколишнього світу. Організовуючи освітній процес, треба намагатися використовувати різні засоби йформи роботи, постійно змінювати види діяльності, що стимулюють пізнавальну активність дітей.
Бажано ознайомлювати дітей із тією чи іншою професією за такими її характеристиками:
назва професії;
інструментарій;
обов'язки;
місце роботи;
соціальна роль;
спецодяг;
професійна лексика.
Нетрадиційні форми роботи з дітьми:
тренінги;
дискусії;
розроблення та складання алгоритмів;
перегляд слайд-шоу, фільмів про професії;
виготовлення технологічних карт;
аукціон економічних ідей;
засідання бізнес-клубу «Маленький бізнесмен».
Використання нетрадиційних форм роботи
Одним із завдань Базового компонента дошкільної освіти є озброєння дітей системою життєво необхідних знань, умінь і навичок (розвиток фонду «можу») і формування потребо-мотиваційної сфери (розвиток фонду «хочу»). Цьому сприяє така форма додаткової освіти дітей, як засідання бізнес-клубу «Маленький бізнесмен». У процесі занять звертається увага на те, що найбільше цікавить дітей, викликає шквал запитань, що дітям незрозуміле і викликає труднощі. На основі аналізування зібраної інформації плануються засідання бізнес-клубу. Така форма роботи дає дітям змогу проявити свою індивідуальність, особистісні якості, в ігровій захоплюючій формі закріпити знання. До того ж у дітей розвиваються такі психологічні процеси, як логічне мислення, пам'ять, увага.
Однією з нетрадиційних форм роботи з дітьми є розроблення алгоритмів і технологічних карт, а також перегляд мультимедійних презентацій. Використання цифрових освітніх ресурсів у педагогічному процесі дає змогу точно, доступно, яскраво передати вихованцям необхідну інформацію.
Дуже важливим у ранній профорієнтації дошкільників є розвиток емоційної сфери, формування оптимістичної життєвої позиції, позитивного світогляду та здатності до рефлексії. Діти мають розуміти свої права і обов'язки. Розв'язанню цих завдань сприяє проведення економічних ярмарків, до участі у яких запрошуються працівники банківської сфери, податкової інспекції, районного управління юстиції. Участь у таких заходах створює умови для виховання креативності й творчих здібностей, діти вчаться бути комунікабельними, впевненими в собі.
Ігрова діяльність
Провідним видом діяльності дошкільників є гра. Тож ми розуміємо, що дитині мало знати про професію, в неї потрібно пограти. Саме в процесі сюжетно-рольової гри діти відтворюють дії дорослих Важливу роль у роботі з профорієнтації відіграють дидактичні ігри. Для розв'язання дидактичного завдання — ознайомлення з професіями дорослих — ми використовуємо такі дидактичні ігри з предметами, як:
Юні стилісти
Будівельники міст
Кому що потрібно для роботи?
Хто що дає?
Історія речей. Із чого ми зроблені?
Спільно з дітьми вихователям потрібно розігрувати інсценівки, навчаючи дошкільників правильно поводитися у певних ситуаціях, створювати художні образи за темами:
Будуємо новий будинок — будемо жити всі в ньому;
Будівельники нашого міста;
Збираємо модель сонячної системи;
У міні-маркеті;
У лікарні гнома Економа.
Також необхідно задіяти дітей іграми з ляльками, вдягненими в спеціальний одяг людей різних професій. Ігрові дії дають змогу з'ясувати, для чого людині тієї чи тієї професії потрібні певні елементи одягу.
Навіщо будівельнику каска?
Навіщо шахтарю каска з ліхтариком?
Навіщо кухареві фартух і ковпак?
Навіщо космонавту скафандр тощо.
Значний інтерес діти виявляють до настільно-друкованих ігор, як-от: «Збери професію», «Чого не вистачає?», «Вкладиші», де найпростіше завдання — знаходження серед різних картинок двох абсолютно однакових — поступово ускладнюється: діти мають об'єднати картинки не лише за зовнішніми ознаками, а й за змістом. Так, у іграх «Що потрібно лікарю?», «Що є в магазині?», «Що потрібно банкіру?» діти добирають картинки за спільною ознакою і встановлюють зв'язок між предметами.
Читання художніх творів
У формуванні профорієнтації дітей важливу роль відіграє читання художніх творів. Своєю емоційністю, образністю, жвавістю дитяча книжка заряджає дітей ентузіазмом, формує ціннісне ставлення до праці, пробуджує інтерес, бажання наслідувати персонажів літературних творів, подібно до них старанно трудитися.
Дітям дуже подобаються персонажі творів Самуїла Маршака —«Пожежа», «Пошта»; Сергія Михалкова — «Дядя Стьопа — міліціонер». А вірші Володимира Маяковського «Ким бути», Джанні Родарі «Чим пахнуть ремесла» легко запам'ятовуються, діти із задоволенням їх декламують.
Театралізована діяльність за змістом художніх творів
Як підсумок засвоєння змісту прочитаних творів необхідно проводити з дітьми театралізовані ігри. Особливе задоволення і радість дарують дошкільникам театралізовані вистави, де діти є і акторами, і глядачами. Така нетрадиційна форма роботи з профорієнтації дає змогу активізувати навіть сором'язливих і невпевнених у собі дітей, розкрити їх потенціал. Спільно з дітьми потрібно розігрували такі уявні ігрові ситуації, як «Подорож сумки на колесах», «Бізнес родини Економістів», «Півник і бобове зернятко».
Спостереження та екскурсії
Істотне значення у своїй роботі ми відводиться ознайомленню з працею дорослих, з їхніми професіями у процесі спостережень та екскурсій. Така форма роботи забезпечує найбільшу виразність уявлень, максимальну дієвість отриманих дітьми знань. Діти на практиці уточнюють і закріплюють отримані знання за всіма освітніми лініями, під час спілкування з представниками різних професій активно розвиваються комунікативні здібностей дошкільників.
У процесі екскурсій бажано намагатись акцентувати увагу дітей на тих сторонах праці дорослих, які мають вагоме значення для виховання у дітей ціннісного ставлення до праці, формування їх власної трудової поведінки, ставлення до людей, речей.
Діти акуратно поливають квіти, щоб не розлити воду на підлогу; працюючи з пластиліном, намагаються не смітити; а якщо хтось із дітей таки насмітив — самостійно й без нагадування прибирає за собою.
Формуючи уявлення дітей про світ економічних професій, потрібно проводити для них низку екскурсій та бесід. Під час екскурсії до банку діти дізнаються, що таке банкноти, інкасаторська машина, гроші, кредит, відсотки, чек, пластикова картка. Працівники банку пояс дітям, що банк надає покупцям гроші в кредит для важливих справ і покупок, як-от: навчання, квартира, купівля меблів та побутової техніки. Діти звертають увагу на форму банківських працівників: це строгість і діловий стиль. Дуже цікавлять дітей перші спроби скористатися банкоматом. Екскурсія до податкової інспекції сприятиме ознайомленню дітей з первинними поняттями роботи цієї державної структури. Ознайомлюючи дітей із професією будівельника, вихователі організовують екскурсію до будівельного майданчика, де діти поспостерігають за роботою будівельної техніки. Необхідно також провести екскурсію до магазину, де діти самостійно купуватимуть товар, ознайомляться з працею продавця, дізнаються які предмети і знаряддя праці необхідні продавцю, зроблять висновок щодо соціальної ролі цієї професії. Під час екскурсії до столярні діти спостерігатимуть, як прямо на очах дерев'яні дощечки перетворюються на певний столярний виріб, розглянуть знаряддя праці теслі — молоток, цвяхи, рубанок, стамеска, шурупи тощо.
Ознайомлюючи дітей з поняттям «природні ресурси», потрібно організувати серію занять на вулиці, під час яких діти дізнаються про вплив людини на природу, значення праці двірника. Спільно з дітьми необхідно допомагати двірнику в підтриманні чистоти на подвір'ї дитячого садка.
Оскільки старші дошкільники є майбутніми першокласниками, потрібно організувати для них екскурсію до школи: побувати на уроці, освоїти економічні поняття в комп'ютерному класі, відвідати шкільну бібліотеку.
Проектна діяльність як метод взаємодії сім'ї
та дошкільного закладу
Одним з результативних методів сучасної освіти є метод проектів, у основі якого — самостійна діяльність дітей (дослідницька, пізнавальна, продуктивна). У процесі самостійної діяльності кожна дитина пізнає навколишній світ і переносить отримані знання в реальне життя. Протягом навчального року потрібно проводити роботу з реалізації проекту з ранньої профорієнтації дошкільників засобами економічного виховання «Калейдоскоп наших майбутніх професій». У роботі над проектом беруть участь вихователі, діти й батьки. Програма економічного виховання дошкільників передбачає ознайомлення з такими основними економічними поняттями, як «потреби» і «ресурси». Вивчаючи з дітьми тему «Ресурси» (природні, капітальні, трудові), вихователі розширюють уявлення дітей про способи використання ресурсів, про взаємозв'язок людей різних професій, ознайомлюють з професіями. Особливістю проекту стане те, що в ході його реалізації діти ознайомляться з економічними особливостями нашого Київського регіону, зокрема з найпоширенішими професіями. Діти дізнаються про особливі риси характеру людей. Робота над проектом дасть дітям змогу на простих прикладах глибше опановувати складні поняття певних професій, розширити уявлення про них. Діти навчаться самостійно, за допомогою різних методів знаходити інформацію про предмет або явище, розв'язувати проблемні ситуації.
Для визначення рівня оволодіння дітьми програмних матеріалів щодо ранньої профорієнтації засобами економічного виховання потрібно провести діагностику, інструментарієм до якої стануть економічні мініатюри. За допомогою цієї діагностики протягом року простежують стійкість інтересів та рівень знань дошкільників. Діагностика засвідчить високу результативність проектної діяльності, що триватиме протягом року.
Форми роботи з батьками:
консультації;
індивідуальні бесіди;
обговорення проблем за круглим столом;
родинні розваги та свята;
анкетування;
тематичні зустрічі;
банк батьківських професій.
Форми співпраці з батьками
У виборі майбутньої професії величезну роль відіграє сім'я, хоча самі діти цього можуть і не усвідомлювати. Тож повсякчас проводять тісну роботу із сім'єю, метою якої стане допомога батькам в усвідомленні особистісного і соціального значення батьківства, відповідальності сім'ї за сьогодення й майбутнє дитини. Взаємодію з батьками повсякчас необхідно спрямовувати на розвиток батьківських якостей, формування вміння пізнавати свою дитину, її здібності, темперамент, страхи; усвідомлення необхідності підтримувати дитину під час подолання труднощів.
У профільній групі з економічного виховання дошкільників постійно функціонуватиме куточок «Економіко-правова академія», де батьки ознайомляться з основними профорієнтаційними поняттями, методами і формами навчання дошкільників. Потрібно проводити консультації для батьків на теми: «Економічні професії — все, що ви не знали», «Як допомогти дитині обрати професію», «Ким виросте ваша дитина?».
Дуже цінним досягненням у співпраці з батьками є те, що вони будуть сприймати заплановані заходи дуже позитивно, з інтересом, емоційно. Робота над спільним проектом дасть змогу батькам по-новому поглянути на освітній процес у дошкільному закладі й більше дізнатися про його особливості.
Немає коментарів:
Дописати коментар